Лабораторна робота №11

Тема: «Створення складних поверхонь в PowerSHAPE»

 

Хід роботи

 

1.      Створіть у центрі ЛСК тор, у якого Rмал. = 15мм, Rвел. = 185мм.

Рис. 2.1 Креслення колеса

2.     

По перерізу A-A побудуйте композитну криву для формування центральній частині рульового колеса методом обертання (рис. 2.2а). У процесі моделювання контуру рекомендуємо використовувати дзеркальнео відображення його половини. Будь уважні, в складі даного контура є дуга радіусом 260мм, центр якої фіксується від кінця прямої лінії.

Рис. 2.2 Етапи побудови моделі

3.      Створіть композитні криві по перерізах В-В і С-С. Дані контури будуть утворюючими для побудови поверхні з роздільних кривих (рис. 2.2б).

4.      Використовуючи опцію "Обмежити до точки» на загальній панелі редагування, виконайте продовження даної поверхні до повного перетину з тором і центральною частиною рульового колеса.

5.      Скопіюйте двічі отриману поверхню навколо осі Z з кутовим кроком 120°, після чого скругліть елементи необхідними радіусами. У результаті ви отримаєте модель відповідну до вихідного креслення (рис. 2.2в).

6.      Ускладнимо модель рульового колеса. З практичної точки зору, на його тильній стороні необхідно передбачити гофровані виступи. Для утворення хвилястості скористаємося можливістю системи переміщати опорні точки поверхні.

7.      Конвертуйте тор в складну поверхню і, використовуючи опцію «Додати криву» на панелі редагування поверхонь, додайте з рівномірним інтервалом проміжні латерали так, щоб їх загальна кількість становила 32 одиниці (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Додавання поперечних кривих до поверхні

8.      Використовуючи опцію «Вибір масиву точок» (рис. 2.3) виділіть всі опорні точки з порядковим номером 4 на кожній другій поперечній кривій і, включивши опцію «Редагувати компонент» на загальній панелі редагування, перемістіть їх' на (0 0 -7).

9.      У результаті ми отримали рівномірну хвилястість на тильній поверхні рульового колеса.

10.  Однак, після редагування поверхні, на моделі утворені небажані розриви (рис. 2.4а). В ідеальному випадку, зкруглення необхідно було б побудувати на завершальному етапі. Але ми розглядаємо технологію концептуального моделювання, коли дизайнерські й конструкторські ідеї приходять в ході проектування. Ситуація цілком поправна, оскільки система дозволяє не перебудовуючи модель, видалити існуючі кордони і потім розрахувати по-новому скруглення поверхонь.


Рис. 2.4 Розриви між поверхнями

11.  Видаліть три поверхні скруглення радіусом 8 мм.

12.  Видаліть границю на торовій поверхні і трьох поверхнях витяжки.

13.  Розрахуйте по-новому скруглення поверхонь радіусом 8 мм.

14.  Приховайте з екрану центральну частину моделі. Ви виявите, що після редагування границь на «поверхнях з роздільних кривих» з'явилися обрізані раніше (а саме після заокруглення радіусом 15 мм) ділянки. Завдяки тому, що система запам'ятовує П-криві, розраховані в процесі округленими, для обрізки непотрібних фрагментів нам достатньо створити в ручному режимі додаткові границі (рис. 2.5а).

15. 

Створіть додаткові границі за наявними П-кривими (рис. 2.5б)на кожній недопрацьованій поверхні.

 

16.  Модель рульового колеса закінчена (рис. 2.6). Для перевірки правильності сполучення поверхонь можна включити режим динамічного перерізу.