Міжнародні стандарти  ISO серії  14000 та  SA 8000

 

Перші стандарти серії 14000, які встановлюють загальні кри­терії для оцінки відповідності систем управління навколишнім і иродовищем (EMS), були опубліковані ISO у вересні 1996 р. З тих пір напрацьована низка основних стандартів

Стандарти ISO серії 14000 є базовими, тобто вони можуть використосовуватись як у виробництві, так і організаціями, що надають послуги в масовому та індивідуальному виробництві. Вони зазначають, що повинна зробити організація для рєгулювання впливу на навколишнє середовище, але не зобов'язують, як необхідно робити.

Перевага стандартів ISO серії 14000 полягає в тому, що вони створені для всіх сфер діяльності шляхом подання міжнародної системи або методів визначення захищеності навколишного середовища, контролю інформації щодо страхування, коректного, зрозумілого для споживача і для повторного використання продуктів, а також інформації для запобігання торгових бар’єрів.

Варто відзначити, що економічні норми та вимоги стають зараз одним із найбільш важливих інструментів взаємовідносин між країнами, загострення боротьби за ринки виробництва і збуту продукції, екологічним бар’єром для обмеження ввезення в країну багатьох видів промислової і сільськогосподарської продукції. А в Україні через низку соціально-економічних причин склалась дуже небезпечна екологічна ситуація.

Саме з метою підготовки українських підприємств до жорстких правил світової торгівлі, розуміючи, що наявність сертифікованої системи управління навколишнім середовищем може стати невід’ємною частиною вимог стратегічних партнерів України для придбання українських товарів, Держстандарт України першим серед країн СНД підготував для безпосереднього впровадження міжнародні стандарти ISO 14001, 14004, 140, 14011, 14012, які в другому півріччі 1997 р. надійшли в спеціалізовані магазини і мають статус добровільних.

Під час розробки стандартів серії 14000, TC/ISO 207 координує свою діяльність з TC/ISO 176, оскільки відомо, що стандарти серії 9000 регламентують тільки мінімальні вимоги до систем якості, що діють на підприємствах, і не враховують факт впливу на навколишнє середовище результатів діяльності підприємств. Обидві системи (ISO серії 9000 та ISO 14000) необхідно розробляти на підприємствах таким чином, щоб вони могли легко інтегруватися в систему управління виробництвом. Схожість між системами управління якістю (QMS) і системами управління навколишнім середовищем (EMS) можна охарактеризувати таким чином:

—    обидві системи очолюються керівництвом;

—    є частиною політики компанії;

—    зосереджуються швидше на попередженні, ніж на виявленні і коригуванні;

—    спрямовані на розвиток і удосконалення діяльності підприємства;

—    прагнуть до підвищення конкурентоспроможності компанії;

—    покликані забезпечити повне розуміння власних інтересів підприємства і вимоги зовнішніх споживачів. Тому підприємство, яке вже отримало сертифікат про впровадження ISO серії 9000, має умови для впровадження EMS, запобігаючи таким чином додаткових витрат на створення систем заново.

До складу стандартів ISO серії 14000 входять:

ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Те­хнічні вимоги і настанови щодо використання.

ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. За­гальні постанови щодо принципів, систем та заходів підтримки.

ISO 14011-97. Настанови щодо аудиту навколишнього середови­ща. Процедури аудиту. Частина 1. Аудит систем управління охороною навколишнього середовища.

ISO 14012-97. Настанови щодо аудиту навколишнього середови­ща. Кваліфікаційні критерії аудиторів навколишнього середовища.

ISO 14020-2003. Екологічні етикетки та декларації. Загальні прин­ципи.

ISO 14021-2002. Екологічні етикетки і декларації. Екологічні заяви у рамках само декларації.

ISO 14022-2002. Екологічні етикетки і декларації. Екологічні заяви у рамках само декларації. Позначення.

ISO 14023-2002. Екологічні етикетки і декларації. Екологічне ети­кетування третього типу. Керівні принципи і методики.

ДСТУ ISO 14031:2004. Екологічне керування. Настанови щодо оцінювання екологічної характеристики.

ДСТУ ISO 14032:2004. Екологічне керування. Приклади оціню­вання екологічної характеристики.

ISO 14040:2004. Управління навколишнім середовищем. Оцінка життєвого циклу. Принципи і структура.

ISO 14041:2004. Управління навколишнім середовищем. Оцінка життєвого циклу. Визначення завдань і меж та реєстраційні аналізи життєвого циклу.

ISO 14042:2004. Управління навколишнім середовищем. Оцінка життєвого циклу. Оцінка впливу життєвого циклу.

ISO 14043:2004. Управління навколишнім середовищем. Оцінка життєвого циклу. Інтерпретація життєвого циклу.

ДСТУ ISO 14049:2004. Екологічне керування. Оцінювання життє­вого циклу. Приклади використання.

ДСТУ ISO 14050:2004. Екологічне керування. Оцінювання життє­вого циклу. Словник термінів.

Настанови ISO 64. Настанови щодо включення екологічних аспе­ктів до стандартів на продукцію.

Перші два стандарти з цього переліку є основою ISO серії 14000. Вони задовольнили потреби бізнесу в загальному керівництві, самоо­цінці, реєстрації та сертифікації оскільки розглядають стосовно систе­ми управління навколишнім середовищем, технічні вимоги і настанови щодо використання, та заходів підтримки.

ISO 14001-97. Цей стандарт містить опис елементів системи управління навколишнім середовищем і практичні поради щодо впро­вадження чи вдосконалення такої системи. Головним призначенням цього стандарту є надання організаціям допомоги у впровадженні або вдосконаленні системи управління навколишнім середовищем. Це призначення відповідає принципу сталого розвитку і цілям різних ку­льтурних, соціальних, економічних та інших структур. У цьому стан­дарті також містяться приклади, описи і варіанти вибору, які допома­гають як у впровадженні системи управління навколишнім середови­щем, так і в зміцненні її взаємозв'язку з загальною системою управ­ління організацією. Разом з тим слід відзначити, що тільки 1SO 14001-97 містить вимоги, відповідно до яких можна проводити об'єк­тивний аудит системи для цілей сертифікації/реєстрації або для цілей само декларації.

Система управління навколишнім середовищем дає можливість організаціям упорядковано і послідовно вирішувати екологічні про­блеми шляхом розподілу ресурсів, визначення обов'язків і регулярно­го оцінювання технічних правил, методик та процесів. Вона є суттєво важливою для забезпеченню спроможності організацій визначати свої екологічні цілі та досягати їх, а також для забезпечення постійної від­повідності діяльності, продукції чи послуг національним та/чи між­народним вимогам. Система управління навколишнім середовищем є невід'ємною частиною системи загального управління в межах органі­зації. Розроблення та впровадження системи є неперервним та інтера­ктивним процесом. Структура, обов'язки, досвід, технічні правила, методики, процеси і ресурси для реалізації екологічної політики, ці­лей та завдань повинні бути скоординовані із зусиллями в інших сфе­рах (наприклад, стосовно управління процесами чи виробництвом, управління фінансами, забезпечення якості, техніки безпеки та охо­рони здоров'я на робочих місцях).

ISO 14004-97. Стандарт установлює принципи та загальні поло­ження щодо розроблення та впровадження системи управління навко­лишнім середовищем, а також її координації з іншими системами управління. До головних принципів, якими повинен керуватися управлінський персонал, що впроваджує чи вдосконалює систему управління навколишнім середовищем, належать такі: визнання того, що управління навколишнім середовищем є одним з найвищих пріори­тетів; встановлення і підтримання зв'язків з внутрішніми та зовнішні­ми зацікавленими сторонами; ідентифікація відповідних законодавчих вимог і екологічних аспектів, пов'язаних із діяльністю організації, її продукцією чи послугами.

Принципи та положення, викладені в цьому стандарті, застосовні до будь-якої організації, яка зацікавлена в розробленні, впровадженні чи вдосконаленні системи управління навколишнім середовищем не­залежно гід масштабу та виду її діяльності чи рівня професійного дос­віду. Вимоги стандарту призначені для використання на добровільних засадах для внутрішнього управління і не призначені для використання під час сертифікації/реєстрації системи управління навколишнім сере­довищем. Стандарт поширюється на організації, що функціонують на території України, незалежно від форм власності та видів діяльності.

Інші стандарти розглядають оцінку життєвого циклу: оцінку впли­ву життєвого циклу, інтерпретацію життєвого циклу, принципи і стру­ктуру; настанови щодо аудиту навколишнього середовища, кваліфіка­ційні критерії аудиторів навколишнього середовища; екологічні етике­тки та декларації: позначення, керівні принципи і методики тощо.

До міжнародних стандартів, які знаходять з кожним роком все більше поширення, відносяться стандарти SA серії 8000, роз­роблені Радою Економічного Пріоритету.

Якщо раніше для споживачів важливими були якість і ціна редукції, а хто і як її виготовляв — їх не цікавило, то в останні роки споживач зацікавився етичними моментами її виробництва. Наприклад, окремі комплектуючі для фірми виготовляються з порушенням етичних норм, а саме — з використанням рабської праці дітей тощо, а споживач, купляючи готову продукцію, сприяє цьому. Зараз ситуація в світовій торгівлі склалась таким чином, що найменший натяк на те, що продукція виготовлена неетичними нормами — і фірма або компанія потерпить крах. Тому благополучні фірми прагнуть захистити себе від цього і проводять аудит своїх постачальників через спеціальні аудитні компанії для того, щоб надати довіри споживачам про те, що продукція виготовлена без порушення етичних норм.

В окремих країнах є національні стандарти, правила або закони, які це гарантують. Система стандартів SA серії 8000 дає таку гарантію в міжнародних рамках. Якщо підприємство має сертифікат на відповідність цим стандартам, то споживач впевнений у тому, що продукція виготовлена без порушення етичних норм.

Нормативні елементи стандартів SA серії 8000 взяті з Кон­венції праці, прийнятої ООН, яка враховує такі моменти як: ви­користання праці дітей, тривалість праці, її оплату, якість здоров’я колективу, охорона праці, свобода організацій працівників тощо. При порушенні цих норм фірма не може розраховувати на успіх і приречена на банкрутство.

ISO 14040:2003. Цей стандарт визначає загальну структуру, прин­ципи та вимоги щодо проведення досліджування оцінювання життєво­го циклу та звітування про нього. Цей стандарт не описує детально технічні прийоми оцінювання життєвого циклу, а розглядає такі пи­тання: терміни - екологічний аспект, життєвий цикл, оцінювання жит­тєвого циклу, оцінювання впливу життєвого циклу, інтерпретування життєвого циклу, фаза оцінювання життєвого циклу, аналізування ін­вентаризації життєвого циклу та їх визначення; загальне описування OЖЦ - ключові риси і фази OЖЦ; методологічну структуру; звітуван­ня; критичне оглядання.

ISO 14050:2003. Цей стандарт вміщує терміни та визначення фун­даментальних понять, що стосуються екологічного керування, опублі­кованих в стандартах серії ISO 14000: екологічний аудит, аудитор з екології, провідний аудитор з екології, екологічний вплив, система еко­логічного керування, екологічна мета, екологічна характеристика, еко­логічна політика.